Приколи у творах на ЗНО
„Розграбовувати державу – це покликання політиків”.
„Не мені розказувати вам, ким був Шевченко”.
„Дуже часто вибір вилазить у майбутньому боком”.
„Адже не кожен чоловік знайде у собі силу народити дитину”.
„Людина не застрахована від покликання”.
„Лікар лікує людям здоров’я”.
„Покликання – це кусок людини, в якому вона зберігає свої здібності”.
„Покликання треба не тільки знайти, а й розкрити поширше”.
„В людини буває один шанс в житті, і вона повинна хапатись за кожен свій шанс, можливо, це не шанс, але попробувати можна”.
„Ми крокуємо по життю, як потях по рельсах”.
„Мати покликання – це божеволіти від чогось”.
„Мій друг мав гарні задатки до футболу і пішов вчитися на повара, і тепер не має ніякого задоволення”.
„Я відкрив в собі хист до приготування їжі. Тепер кожен раз, коли готую щось нове, мене все більше і більше туди тягне”.
„Від надмірної насолоди страждає не тільки тіло, а й розум”.
„Покликання – це якесь коренеплодище людини”.
„Я все-таки залишаюсь на своїй думці”.
„Я поки що не знайшов свого покликання, та думаю, чи зустрінемось ми?”
„Покликання – це як інстинкт у людини”
„Дехто йде до переможного кінця – до смерті”.
„Бути покликаним – це шукати пригоди на свою голову”.
„Вчитель не вмирає, він завжди живе”.
„Покликанцями не стають, ними народжуються”.
„Нерідко живучи, ми не живемо, а волочимо життя”.
„Хто на землі був співаком – стає на небі футболістом, хто був вчителем – стає чудовим спеціалістом по ремонту меблів”.
„Вчителі повинні пришпиляти любов до української мови”.
„Моя мати – представниця найдавнішої й найдревнішої професії – вчителька”.
„Народжуючись в подобі людській, ми всі є людьми”.
„Є люди, які думають музикою: Косинка, Сковорода”.
„Якщо тобі плюють в спину, ти попереду”.
„Людина без покликання, як чай без заварки”.
„Покликання може бути до всього, навіть і до сексу”.
„Справжнє ім’я Лесі Українки Олена Бджілка, вона була під псевдонімом”.
„Леся Українка написала вірш „Лісова пісня”, а потім відпочивала в санаторії „Лісова пісня”, як була хвора, а була хвора на рак”.
„Покликання – це крик душі. Амінь”.
„Багато людей мають покликання обдурювати інших”.
„Чорнобильська АЕС вибухнула, бо це було її покликання”.
„Покликання колобка – це хитрість і уміння маніпулювати іншими”.
„Якщо казати людині, що вона свиня, вона зарохкає”.
„Шевченко – прадід українського відродження”.
„Покликакання”.
„Коли в людини є талант, не потрібно притрушувати його пилом”.
„Дон Кіхот перестроївся на старості літ”.
„У Лілії Подкопаєвої був дуже гарний херограф”.
„Покликання повинно приносити фізичне задоволення”.
„Гриць вийшов заміж за Марусю Чурай заради того, щоб було більше соціального становища”.
„Людина – це не тільки шкіра, кісточки, але, мабуть, створіння”.
„Шевченко займався художньою самодіяльністю”.
„Юнак (Шевченко) влаштувався на роботу до дяка-п’яниці”.
„Як покличе природа, так воно і буде”.
„Творіння творів”.
„Покликання живе у кожного з нас”.
„Людина – найбільш таємничий об”єкт науки, який збиває вчених з пуття”.
Про „Ромео і Джульєтту”. „Ви, можливо, здивуєтесь, чому я обрав саме цей приклад? Я дам відповідь. Я – закоханий! Я – щиро кохаю! Моє кохання взаємне! Але давайте візьмемо для прикладу українських письменників”.
„Покликання – це рев душі”.
„Покликання треба розмножувати, а не тримати у собі”.
„Один хлопець, навчаючись у школі, випадково почув англійську мову”.
„Не вспіла оком змигнути – і вже одинадцятикласниця”.
„У хлопцях покликання на футбол, на боксі, на дівчата”.
„Покликання на учобу”.
„Я знаю, що кагда тебе покличуть, ти дальжна піти і все бросити”.
„У творі „Кобзар”, там Шевченко покликає всіх на себе”.
„На мою думку, покликання – це той період, коли ми маємо висунутися вперед”.
„Покликання є гативні і негативні”.
„Покликання – не дуже зрозуміле слово, і кожен має свою думку про те, що це воно таке”.
„Покликанцями не стають, ними народжуються”.
„Не всім доводиться помирати з вільною душею, декотрі навіть після сметрі не змогли визначити свого покликання та здійснити всі свої найзаповітніші і найбажаніші мрії”.
„Франко у своєму вірші „Каменярі” закликав: „Поховайте, браття, і вставайте, кайдани порвіте…”
„У 61 році Шевченко покидає нас”.
”Щоб наші мрії заздрили нашим можливостям”
„Учетелі, я вас не підведу”.
Вищі люди зверху – міліція, охорона і “Беркут”
Я б хотів прожити своє життя в спокої без зальотів.
Проституція – це рушійна сила прогресу, і початки цього описав Шевченко в творі “Катерина”.
Одним оком треба дивитись в майбутнє, а другим не забувати заглядати в минуле.
Мудрі зуби стискаються, а дурні ними клацають.
Не кожен чоловік здатен мати таке покликання як народити дитину.
«Матеріальні багатства – це гроші, інколи навіть екстримальний спосіб життя (п’янки, гулянки, разврат)».
«Якщо людина задовольняє лише свої фізичні потреби, її душа повільно вмирає, не отримуючи «кисню».
«Дорогою додому мене почав піклувати якийсь душевний дискомфорт».
«А багатство, що воно? Воно може як з’являтися, так і пропасти. Як говорять «Багаті також плачуть». Так, багатством живиться лише тіло. Ось, наприклад, якщо людина сходила, до якогось дорогезного солярія, позасмагала там, ну гарна вона стала, а душі – то – нічого! Ця засмага ніяк не повпливала. Такщо краще бути багатою на душу, чим живитися багатством лише для тіла».
«Він висловлює думку про те, що багатство живить не лише тілом, а й умом уміти треба робити добро».
«На тіло можна одягати одяг, прикраси і дуже багато всього іншого, але все це не надінеш на душу, бо вона всередині вас».
«І тоді ти будеш щасливим як всередині, так і взагалі».
«Потрібно не сподіватися на краще, а добиватися самому і тоді люди до вас повернуться передом».
«Та все-таки ми люди, а не динозаври і повинні розуміти, що кожна людина вічна і могутня в своїх думках».
«Він (Сковорода) сів на широкий пень і медленно заснув, не замітив, що він помер».
«Його думки (Сковороди) похожі на вірші Шевченка».
«Люди потребують фінансів набагато більше, ніж час та кохання».
«Люди, задумайтесь, усі ми козацького роду, а козацькому роду нема переводу Леся Українка».